Як налаштувати проксі в браузері: Chrome, Edge, Firefox і Safari

Браузер може взяти проксі з налаштувань операційної системи, з власних налаштувань, із прапорця командного рядка або з розширення. Нижче — де ці налаштування в Chrome, Edge, Firefox і Safari, який протокол працює з логіном і паролем і як перевірити результат. Шляхи в меню взято з офіційної довідки браузерів і операційних систем станом на листопад 2026 року. Меню змінюються від версії до версії, тому в кроках написано й те, що шукати.

Де в кожного браузера налаштування проксі

Головна відмінність — охоплення. Проксі в налаштуваннях Windows або macOS діє для всіх програм, які на них спираються, наприклад інших браузерів і месенджерів. Власні налаштування Firefox, прапорець Chrome або розширення змінюють лише браузер. Інші браузери на основі Chromium часто поводяться як Chrome і Edge.

Чому HTTP на порту 8080, а не SOCKS5

У резидентних і мобільних проксі Proxeta порт 8080 — для HTTP, порт 1080 — для SOCKS5, логін і пароль у них спільні. Автентифікація лише за логіном і паролем, прив’язки за IP немає, тому важливо, до якого протоколу браузер уміє підключатися з паролем.

• HTTP. Для HTTP-проксі Chrome підтримує ті самі схеми автентифікації, що й для сайтів. Коли проксі відповідає 407 Proxy Authentication Required, браузер показує вікно входу. Edge і Firefox роблять так само.
• SOCKS5. У документації Chromium сказано, що для SOCKS5 Chrome не підтримує жодного способу автентифікації. Проксі з обов’язковим логіном відмовляє, і сторінка не відкривається з помилкою на кшталт ERR_SOCKS_CONNECTION_FAILED, без вікна входу. У параметрах з’єднання Firefox немає полів логіна й пароля для SOCKS, а запит на їх додавання в баг-трекері Mozilla в листопаді 2026 року досі відкритий. Передати логін SOCKS-проксі у Firefox може розширення — через API проксі браузера.

Тому в браузері використовуйте HTTP на порту 8080. SOCKS5 на порту 1080 — для програм, які вміють передавати логін SOCKS5, наприклад curl чи Telegram; докладніше в статті HTTP і SOCKS5: у чому різниця. UDP не передається через жоден із портів.

Де взяти рядок проксі

В особистому кабінеті Proxeta відкрийте «Створити проксі» й виберіть тип підключення та локацію. У полі «Протокол» укажіть HTTP (порт 8080), у полі «Тип сесії» — «Липка сесія» і скопіюйте рядок у форматі host:port:login:password:

proxy.example.invalid:8080:demo-country-us-sid-k7m2q9x4ab-filter-medium:demo-password

Браузер і система просять окремі поля, тому розділіть рядок за двокрапками: хост, порт, логін, пароль. Локацію та сесію записано в логіні, тож копіюйте його повністю й без пробілів; докладніше в статтях формат рядка проксі і підключення проксі. У прикладі умовні дані. Справжній рядок містить ваш пароль, тому не публікуйте його.

ISP-проксі — це один виділений IP на 30 днів, з HTTP і SOCKS5 та вибором лише країни. Його IP, порт, логін і пароль зазначено в замовленні на вкладці «Мої проксі». У браузері для нього теж беріть HTTP.

Chrome і Edge: системні налаштування проксі

Мережевий стек Chromium використовує системні налаштування мережі, якщо проксі не задано прапорцем командного рядка, розширенням або політикою. Власних полів для проксі в Chrome і Edge немає, є лише посилання на системні налаштування проксі: знайдіть його пошуком у налаштуваннях браузера за словом «проксі».

Windows

1. Відкрийте параметри Windows → «Мережа й Інтернет» → «Проксі-сервер».
2. У розділі «Налаштування проксі-сервера вручну» поруч із пунктом «Використовувати проксі-сервер» виберіть «Налаштувати».
3. Увімкніть «Використовувати проксі-сервер», введіть хост у поле IP-адреси, а 8080 — у поле порту, потім виберіть «Зберегти».

Полів для логіна у Windows немає: під час першого підключення браузер покаже вікно входу для логіна й пароля з рядка. Налаштування діє для всіх програм, які беруть проксі з Windows, тому вимикайте його після роботи.

macOS

1. Відкрийте меню Apple → «Системні параметри» → «Мережа», виберіть мережеву службу, через яку ви підключені (наприклад, Wi-Fi), потім «Докладніше» → «Проксі».
2. Увімкніть «Вебпроксі (HTTP)» і «Захищений вебпроксі (HTTPS)» та в обох укажіть хост і порт 8080.
3. Щоб логін зберігала macOS, увімкніть «Потрібно надати пароль для проксі-сервера» й введіть логін і пароль.

Safari, Chrome і Edge на Mac беруть проксі з цих налаштувань. Chrome і Edge однаково можуть запитати логін у вікні входу.

Chrome із прапорцем --proxy-server

Щоб увімкнути проксі лише в Chrome і не чіпати системних налаштувань, запустіть Chrome із прапорцем --proxy-server. У Windows, у командному рядку (типовий шлях для стандартного встановлення):

"C:\Program Files\Google\Chrome\Application\chrome.exe" --proxy-server="http://proxy.example.invalid:8080" --user-data-dir="%LOCALAPPDATA%\ChromeProxy"

У macOS, у Терміналі:

/Applications/Google\ Chrome.app/Contents/MacOS/Google\ Chrome \
  --proxy-server="http://proxy.example.invalid:8080" \
  --user-data-dir="$HOME/chrome-proxy"

• Логін у прапорець не пишіть. Chrome не використовує дані автентифікації, записані в налаштуваннях проксі, тому http://login:password@host не спрацює: логін і пароль він запитає у вікні входу.
• Прапорець діє лише під час запуску. Якщо Chrome із тим самим профілем уже відкритий, прапорець буде проігноровано. Спочатку закрийте Chrome (відкрийте chrome://quit) або вкажіть окрему папку профілю прапорцем --user-data-dir, як у прикладах. Такий профіль починається порожнім.
• Політики важливіші. У браузері, яким керує організація, політика проксі перекриває прапорці.

Edge теж приймає налаштування проксі з командного рядка.

Firefox: власні параметри з’єднання

Firefox може брати проксі із системи або зберігати власні налаштування, тому в ньому найпростіше ввімкнути проксі лише в одному браузері.

1. У налаштуваннях Firefox знайдіть «Параметри проксі» й натисніть «Налаштувати проксі». Станом на листопад 2026 року довідка Mozilla розміщує їх у розділі «Приватність і безпека» → «Безпека з’єднань і програм» → «Розширені налаштування»; в інших версіях шлях може відрізнятися.
2. У вікні «Параметри з’єднання» виберіть «Ручна конфігурація проксі».
3. Введіть хост у поле «HTTP-проксі» і 8080 у поле «Порт» та позначте «Також застосувати цей проксі для HTTPS».
4. Поле «Хост SOCKS» залиште порожнім і натисніть «OK».

На першій же сторінці Firefox запитає логін і пароль. Якщо зберегти їх і позначити «Не запитувати про автентифікацію, якщо пароль вже збережено», наступного разу Firefox увійде без вікна входу. Параметр «Проксі DNS при використанні SOCKS v5» важливий лише для SOCKS: HTTP-проксі й так отримує ім’я сайту в запиті. У тому самому вікні Firefox показує розширення, які керують його підключенням.

Safari: мережеві налаштування macOS

Власних полів для проксі в Safari немає, він бере налаштування macOS, описані вище; до них веде пункт «Проксі» в Safari → «Параметри» → «Експертні». Заповніть «Вебпроксі (HTTP)» і «Захищений вебпроксі (HTTPS)» хостом і портом 8080, а логін введіть у «Потрібно надати пароль для проксі-сервера». Налаштування діє для всього Mac, зокрема для Chrome і Edge. Safari з логіном проксі ми не перевіряли ні через HTTP, ні через SOCKS5, тож після налаштування перевірте вихідний IP.

Proxeta Proxy Manager: проксі лише для Chrome

Proxeta Proxy Manager — розширення Chrome для HTTP-проксі. Воно змінює проксі в Chrome і не чіпає системних налаштувань.

• Зберігає проксі. Проксі можна додати вручну, вставити рядок проксі в будь-яке поле (решта заповниться сама) або імпортувати список чи файл .txt або .json. Формати списку: host:port, host:port:login:password і login:password@host:port.
• Входить за вас. Розширення зберігає логін і пароль разом із проксі й саме відповідає на запит автентифікації проксі.
• Перевіряє. Перевірка показує, чи працює збережений проксі, його вихідний IP і, якщо доступно, країну.
• Перемикає. Збережений проксі вмикається й вимикається у вікні розширення.

Розширення працює лише з HTTP, тому беріть HTTP-рядки з портом 8080. З акаунтом Proxeta воно не пов’язане: рядки ви вставляєте самі, і зберігаються вони у вашому профілі Chrome.

Липка сесія чи ротація в браузері

Навіть заради однієї сторінки браузер відкриває кілька з’єднань — до сайту й до серверів із його зображеннями та скриптами. З рядком у режимі ротації кожне нове з’єднання може отримати новий IP: сайт бачить один візит із кількох адрес і може завершити сеанс входу.

Для роботи в браузері беріть тип сесії «Липка сесія»: у логіні такого рядка є -sid-. Він зберігає один IP якомога довше, доки провайдер не розірве з’єднання; тривалість не задається, тому після перепідключення перевіряйте IP. Потрібна інша адреса — візьміть інший рядок. Якщо одна адреса потрібна тижнями, ISP-проксі тримає один IP 30 днів. Докладніше — у статті sticky-сесія чи ротація, а про профілі антидетект-браузерів — у статті як підключити проксі до антидетект-браузера.

Як перевірити вихідний IP

1. До ввімкнення проксі відкрийте https://api64.ipify.org або будь-яку сторінку на кшталт «мій IP» і запишіть адресу.
2. Увімкніть проксі, увійдіть, коли браузер попросить, і відкрийте ту саму сторінку в новій вкладці.
3. Адреса має змінитися й відповідати вибраній локації.

• IPv6. api64.ipify.org відповідає і через IPv4, і через IPv6; без ipv4-true у логіні вихідна адреса може виявитися IPv6.
• Геолокація. Сервіси перевірки IP користуються різними базами, тому місто в них може відрізнятися.
• Старі з’єднання. Сторінки та з’єднання, відкриті до зміни, можуть показувати попередню адресу. Оновіть сторінку; якщо нічого не змінюється, повністю закрийте браузер і відкрийте знову.

Перевірити рядок без браузера допоможуть команди зі статті curl через проксі.

WebRTC

WebRTC, на якому працюють дзвінки й відеочати на сайтах, передає дані переважно через UDP, а UDP не проходить ні через HTTP-проксі, ні через шлюз Proxeta. Типово Chrome дозволяє WebRTC використовувати всі мережеві інтерфейси комп’ютера, а в RFC 8828 зазначено, що перевірки з’єднання WebRTC можуть іти в обхід налаштованого проксі й розкривати публічний IP пристрою. Тому сторінка з WebRTC може побачити не лише адресу проксі; що саме, залежить від браузера, його версії та налаштувань.

Типові проблеми

Користуйтеся проксі в межах закону, правил сайтів, які відкриваєте, і Політики допустимого використання.